Історія бренду Loewe – від мадридської майстерні до світової ікони розкоші

фот. loewe.com

Другий найстаріший активний дім розкоші у світі. Це не Chanel, не Dior. Це Loewe, бренд, який у 2026 році святкуватиме 180 років з моменту заснування в Мадриді. І в цьому є щось символічне: саме зараз, коли індустрія розкоші відчайдушно шукає автентичність, саме іспанська компанія, заснована на шкіряній майстерності, отримує друге дихання.

Від 1996 року Loewe належить до LVMH, тобто найбільшого у світі концерну розкоші. Але на відміну від французьких колег по групі, Loewe завжди робила ставку на інше: ремісництво замість гучних логотипів, спокійну елегантність замість трендів сезону. Сумка Puzzle з 2015 року стала іконою не тому, що всі інфлюенсери її носили, а тому, що вона була просто геніально спроєктована. У березні 2025 року бренд оголосив нових креативних директорів (дует McCollough і Hernandez), тож починається новий розділ.

Історія Loewe — це розповідь про те, як вижити майже два століття, зберегти свою ідентичність і не загубитися у глобальних перегонах. Від мадридської шкіряної майстерні до Casa Loewe та річного доходу на рівні 885 мільйонів євро — ця історія демонструє еволюцію, на яку варто звернути особливу увагу.

Коріння та ранній розвиток

У 1846 році група іспанських ремісників заснувала невелику майстерню на Calle Lobo в Мадриді (сьогодні це вулиця Echegaray). Вони виготовляли гаманці, ремені, футляри — дрібні, але міцні речі. Протягом кількох років компанія працювала без особливого розголосу, аж поки у 1872 році не з’явився Енріке Loewe Roessberg, молодий німець із комерційно-організаційним талантом. Він викупив частку, змінив назву на “E. Loewe” і у 1892 році переніс майстерню до елегантної резиденції на Calle Príncipe 39. Це був перший крок до того, щоб перетворити мануфактуру на щось більше.

У 1905 році Альфонсо XIII надав компанії титул постачальника Іспанського двору, що відкрило двері до аристократичних салонів. Loewe почав відкривати бутіки в Барселоні (1910-ті роки), а у 1939 році, попри громадянську війну, відкрив флагманський магазин на Гран Віа в Мадриді. J osé Pérez de Rozas (з 1938 до 70-х років) розвинув внутрішню школу ремесла та мануфактуру, дбаючи про те, щоб шкіра завжди була ідеальною.

Anagram, Amazona і народження ікон

60-ті й 70-ті роки стали переломним моментом. У 1963 році Loewe представив першу колекцію готового одягу та відкрив бутік у Лондоні. У 1970 році Вісенте Вела створив Anagram — чотири переплетені “L”, сьогодні один із найвпізнаваніших логотипів у галузі. Два роки потому, у 1972-му, з’явився перший жіночий аромат. А потім сумки: Amazona у 1975 році та Flamenco наприкінці десятиліття. Ці дві моделі збереглися донині, з незначними змінами. Саме тоді Loewe перестав бути лише іспанським домом і почав мислити глобально, хоча справжня трансформація відбудеться лише за кілька років, після корпоративного поглинання.

Трансформація під LVMH і нинішній напрямок

1984 рік став моментом, коли Loewe перестала бути лише сімейною компанією. Більшість акцій перейшла до Енріке Лоева Кнаппе та Енріке Варела Урвуá-Спінола, але справжній переломний момент настав через два роки. У 1986 році права на дистрибуцію придбав концерн LVMH, а через десятиліття, у 1996 році (саме на 150-річчя бренду), повністю викупив Loewe. Саме тоді розпочалася ера системного формування глобальної позиції.

Ери креативності

Narciso Rodríguez (1997-2000) надав бренду сучасний мінімалізм, але не затримався надовго. José Enrique Oña Selfa (2000-2007) продовжив лінії, хоча без особливих феєрверків. Stuart Vevers (2008-2013) намагався спрямувати Loewe у бік британської елегантності, але справжню революцію здійснив Jonathan Anderson. З 2013 по березень 2025 він створив ікону Puzzle (2015), запустив Casa Loewe (з 2016 року, простори, що поєднують магазин із галереєю) та Loewe Foundation Craft Prize (2016, нагорода для ремісників). Співпраці? Studio Ghibli, Paula’s Ibiza, серія «капсул», що підкреслюють культуру та ремесло.

24 березня 2025 року керівництво перейняли Джек МакКаллоу та Лазаро Ернандес (відомі з Proenza Schouler). Вони мають поєднати іспанське ремесло з нью-йоркською енергією, а їхня перша колекція Amazona 180 (2026) відсилає до 180-річчя бренду. Безперервність, яка вміє оновлюватися. Цікаво, як це проявиться на практиці.

Історія бренду Loewe

Кожна сумка Loewe — це ніби відбиток пальця майстра. Адже саме ручна робота й досі задає тут стандарти, навіть коли конкуренти переходять на промислові лінії.

Матеріали та техніки, які визначають Loewe

Іспанські та європейські шкіри, наппа товщиною близько 0,7 мм, тиснення анаграми ( чотири “L”, розташовані у квадраті), шкіряні інтарсії, що нагадують мозаїку. Звучить технічно, але саме ці деталі роблять так, що сумка не виглядає “склеєною машинно”. У Мадриді працює Escuela Loewe, де навчають ремісників технік минулих десятиліть, поєднуючи їх із сучасними конструктивними рішеннями.

Ікони

Amazona (1975) — це сучасна форма, натхненна лікарською сумкою: жорстка, геометрична, з характерною застібкою. Flamenco із 70-х — повна протилежність: м’який мішок із регульованим шнурком, який підлаштовується під вміст. А потім з’являється Puzzle (2015), інженерія у чистому вигляді:

Параметр	Цінність
Шкіряні панелі	~41-75 (залежно від розміру)
Час виконання	40+ годин на екземпляр
Риса	Складається пласко без пошкоджень

Геометрична точність Puzzle показує, що розкіш — це не лише естетика, а й математика матеріалу.

Surplus Project використовує надлишки шкіри, студії ремонту в бутиках продовжують життя продуктів, а лінія ароматів “Botanical Rainbow” використовує флакони з переробки. Довговічність як елемент розкоші, а не лише сезонна мода.

Фундація, культура та спірні моменти: вплив поза модою

Маркa завжди прагнула бути чимось більшим, ніж просто модний дім. Звідси й ідея створення Фундації Loewe, заснованої у 1988 році. Від самого початку вона робила ставку на культуру та ремесло, ніби хотіла нагадати світу, що мода — це теж мистецтво. Поетична премія стартувала того ж року, а з 2016-го настала черга Craft Prize з призовим фондом 50 000 € для одного митця. Щороку тисячі художників подають заявки, а фіналісти отримують шанс на виставки у справді престижних місцях.

Фундація Loewe

Співпраця з Museo del Prado призвела до проєкту “Writing the Prado”, а залучення до танцю чи фотографії показує, що Шейла Лоеуе, голова фонду, сприймає цю місію особисто. У 2024 році бренд спонсорував виставку “Sleeping Beauties” у Metropolitan Museum of Art і відкрив “Crafted World” у Шанхаї. Це не просто PR, а послідовне формування іміджу бренду, який підносить ремесло до рівня сучасного мистецтва.

Коли мода зустрічається з публічною дискусією

Але не все пішло гладко. У 2017-2018 роках Loewe зіткнувся з труднощами через використання андійських мотивів з культур Otavaleña та Salasaka, люди звинуватили бренд у культурній апропріації. Результат? Видалення суперечливих зображень і переосмислення процесів. Через рік настала черга смугастої колекції, яку частина громадськості асоціювала з табірними смугами. Бренд швидко вибачився і відкликав стилізації. Нещодавно, у 2025 році, Європейська комісія наклала штраф близько 18 млн € за підтримку цін перепродажу у 2015-2023 роках. Loewe визнало цю практику і припинило її, що можна розглядати як переломний момент у підході до корпоративної відповідальності.

Спадщина, яка постійно змінюється

Історія Loewe — це не застиглий у часі портрет однієї епохи, а постійний діалог між традиціями ремесла та сучасною естетичною чутливістю. Бренд пройшов трансформацію від мадридської шкіряної майстерні до модного дому, який уміє розпізнавати змінні потреби клієнтів, не втрачаючи при цьому своєї ідентичності. Саме ця гнучкість, при збереженні фундаментальних цінностей якості та майстерності, дозволила бренду проіснувати понад 175 років.